бранка

бра́нка: рекрутскій наборъ [ІФ,1890]

— призов до війська австрійського цісаря [I]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бранка — Бра́нка, -нки, -нці, -нко! бра́нки, бра́нок, -нкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. бранка — БРА́НКА, и, ж. 1. нар.-поет. Жін. до бра́нець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Н.-Лев., II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. бранка — БРА́НКА, и, ж. 1. поет. Жін. до бра́нець 1. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (І. Нечуй-Левицький); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. бранка — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
  5. бранка — -и, ж. 1》 нар.-поет. Жін. до бранець. 2》 тільки одн., діал.Рекрутський набір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бранка — Бра́нка. Військовий призов. Бранка відбуде ся сего року на Буковині в отсім порядку: в Вижници, в Сереті[...]. Обов'язані до бранки хлопці уроджені в роках 1872, 1873, 1874 (Б. Українська літературна мова на Буковині
  7. бранка — бра́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови