1. Словник української мови у 20 томах

братаниця

БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал.

Племінниця по братові, небога.

Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (О. Маковей);

Графиня здивувалася, бо братаниця ніколи не горячилася [гарячилася] так у розмові (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братаниця — брата́ниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. братаниця — -і, ж., діал. Племінниця з боку брата, небога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. братаниця — БРАТА́НИЦЯ, і, ж., діал. Племінниця по братові, небога. Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором (Мак., Вибр., 1954, 89). Словник української мови в 11 томах
  4. братаниця — Братаниця, -ці ж. = братанка. Желех. Словник української мови Грінченка