бревіарій

БРЕВІА́РІЙ, я, ч., рел.

Коротка збірка молитов, пісень, гімнів, біблійних та апокрифічних текстів, які використовують під час богослужінь у римо-католицькій церкві.

Тільки найближчі знали, що отець уже майже зовсім сліпий, що він служить месу по пам'яті, а друзів-священиків просить читати бревіарій уголос, разом з ним (із журн.);

Під час перерви отець Войтила сідав у кутку аудиторії й читав бревіарій або йшов до каплиці, де ставав навколішки на підлогу, хоча в каплиці були підставки для колін із подушечками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бревіарій — Бревіа́рій: — богослужебна книга латинської церкви, у якій вміщені молитви й відомості про святих на кожний день року [34] Словник з творів Івана Франка
  2. бревіарій — -я, ч. У католицькій церкві – короткий збірник молитов, псалмів, гімнів, уривків із Біблії та творів отців церкви, що їх використовують під час богослужіння. Великий тлумачний словник сучасної мови