брехенька
БРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм.
1. Зменш. до брехня́ 1.
– Гапка, мабуть, плескала вам, ніби я нишком втік, так се її жіноча брехенька (Марко Вовчок).
2. Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця.
Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити. То так якраз і додала [дівчина] (І. Котляревський);
Молодому розповідав [Проценко] брехеньки, точив ляси, старого – привертав до себе розсудливою мовою про життя (Панас Мирний);
Ходить Фауст по Європі в смішках, свистах, брехеньках (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехенька — брехе́нька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири брехе́ньки розм. Орфографічний словник української мови
- брехенька — -и, ж., розм. 1》 Зменш. до брехня 1). 2》 Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехенька — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм. Словник синонімів української мови
- брехенька — БРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм. 1. Зменш. до брехня́ 1. — Гапка, мабуть, плескала вам, ніби я нишком втік, так се її жіноча брехенька (Вовчок, VI, 1956, 261). 2. Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця. Словник української мови в 11 томах
- брехенька — Брехенька, -ки ж. 1) ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814. Словник української мови Грінченка