1. Словник української мови у 20 томах

брижитися

БРИ́ЖИТИСЯ, иться, недок.

1. Укриватися брижами, утворювати дрібні хвилі.

Вряди-годи по ній [воді] пропливе запізнілий човен і вона соромливо брижиться (Іван Ле);

Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Смілянський).

2. Укриватися зморшками, складками.

Лоб [Леонтія] дрібненько брижиться над руденькими бровами (І. Волошин);

Позаду .. понуро ішов Степан: .. витерта до ниток шапка, куфайчина, широкі штани брижаться над халявами (В. Дрозд);

* Образно. Під тим лементом [на руїнах] брижилася чорна й сморідна, пришерхла, принишкла земля (І. Багряний);

Роззирався чоловік на хату, що згори брижилася рудою та коричневою черепицею (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брижитися — бри́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брижитися — -иться, недок. 1》 Укриватися брижами, утворювати дрібні хвилі. 2》 Укриватися зморшками, складками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брижитися — БРИ́ЖИТИСЯ (про водяну поверхню — покриватися брижами, утворювати дрібні хвилі), РЯБІ́ТИ, МО́РЩИТИСЯ, РЯБОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: побри́житися, збри́житися рідше. Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Словник синонімів української мови
  4. брижитися — БРИ́ЖИТИСЯ, иться, недок. 1. Укриватися брижами, утворювати дрібні хвилі. Вряди-годи по ній [воді] пропливе запізнілий човен, і вона соромливо брижиться (Ле, Ю. Кудря, 1956, 158); Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  5. брижитися — Брижитися, -жуся, -жишся гл. Морщиться, образовать складки. Борз. у. Словник української мови Грінченка