бриластий
БРИЛА́СТИЙ, БРИЛИ́СТИЙ, а, е.
Укритий брилами; з брилами.
Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (з наук. літ.);
Селяни сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бриластий — брила́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- бриластий — -а, -е. Укритий брилами; з брилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бриластий — БРИЛА́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Колгоспи.. сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (Соц. твар., 3, 1956, 27). Словник української мови в 11 томах