1. Словник української мови в 11 томах

бриластий

БРИЛА́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами.

Колгоспи.. сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (Соц. твар., 3, 1956, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриластий — брила́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бриластий — -а, -е. Укритий брилами; з брилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бриластий — БРИЛА́СТИЙ, БРИЛИ́СТИЙ, а, е. Укритий брилами; з брилами. Ущільнення особливо корисне, коли рілля брилиста і грудкувата (з наук. літ.); Селяни сіяли кукурудзу по переораній бриластій поверхні (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах