1. Словник української мови у 20 томах

брилуватий

БРИЛУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що брила́стий.

Брилуваті й сухі ґрунти мають малу теплоємність і теплопровідність (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брилуватий — -а, -е. Те саме, що бриластий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брилуватий — БРИЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брила́стий. Брилуваті й сухі грунти мають малу теплоємкість і теплопровідність (Овоч., 1956, 41). Словник української мови в 11 томах