1. Словник української мови у 20 томах

брильянтик

БРИЛЬЯ́НТИК, а, ч., розм.

Зменш. до брилья́нт 1.

У центрі столиці грабіжник спробував викрасти з ювелірного магазину брильянтик вартістю понад 1,5 мільйона гривень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брильянтик — брилья́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брильянтик — -а, ч. Зменш. до брильянт. Великий тлумачний словник сучасної мови