бродяжний

БРОДЯ́ЖНИЙ, а, е, розм.

Стос. до бродяжництва.

Під винятковими випадками слід розуміти відсутність постійного місця проживання в обвинуваченого, його бродяжний спосіб життя, систематичне пияцтво і дебоші в сім’ї (з наук. літ.);

Самі ж злочинці зізнаються, що за два тижні бродяжного життя скоїли близько десяти пограбувань (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бродяжний — бродя́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бродяжний — -а, -е. Стос. до бродяжництва. Великий тлумачний словник сучасної мови