бродяжний
БРОДЯ́ЖНИЙ, а, е, розм.
Стос. до бродяжництва.
Під винятковими випадками слід розуміти відсутність постійного місця проживання в обвинуваченого, його бродяжний спосіб життя, систематичне пияцтво і дебоші в сім’ї (з наук. літ.);
Самі ж злочинці зізнаються, що за два тижні бродяжного життя скоїли близько десяти пограбувань (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me