1. Словник української мови у 20 томах

бродяжництво

БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с., розм.

Стан, спосіб життя бродяги.

Громада дбала і про убогих на своїй території. Тому бродяжництво й жебракування на Бойківщині не були поширеними (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бродяжництво — бродя́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бродяжництво — Соціальне явище, яке характеризується мандруванням (поневірянням) осіб без певного місця проживання протягом тривалого часу на території країни або в межах населеного пункту. англ. vagrancy; нім. Vagabundieren n -s; угор. kóborlás / csavargás; рос. бродяжничество. Словник із соціальної роботи
  3. бродяжництво — -а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Він [М. Горький] починав життя типовим для часів зростаючого капіталізму в Росії бродяжництвом, шуканням долі (Ле, В снопі.., 1960, 310). Словник української мови в 11 томах