бродяжництво

Значення в інших словниках

1. бродяжництво — Соціальне явище, яке характеризується мандруванням (поневірянням) осіб без певного місця проживання протягом тривалого часу на території країни або в межах населеного пункту. англ. vagrancy; нім. Vagabundieren n -s; угор. kóborlás / csavargás; рос. бродяжничество. Словник із соціальної роботи
2. бродяжництво — -а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с., розм. Стан, спосіб життя бродяги. Громада дбала і про убогих на своїй території. Тому бродяжництво й жебракування на Бойківщині не були поширеними (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Він [М. Горький] починав життя типовим для часів зростаючого капіталізму в Росії бродяжництвом, шуканням долі (Ле, В снопі.., 1960, 310). Словник української мови в 11 томах