бродяжництво
Соціальне явище, яке характеризується мандруванням (поневірянням) осіб без певного місця проживання протягом тривалого часу на території країни або в межах населеного пункту.
англ. vagrancy; нім. Vagabundieren n -s; угор. kóborlás / csavargás; рос. бродяжничество.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бродяжництво — бродя́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бродяжництво — -а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с., розм. Стан, спосіб життя бродяги. Громада дбала і про убогих на своїй території. Тому бродяжництво й жебракування на Бойківщині не були поширеними (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Він [М. Горький] починав життя типовим для часів зростаючого капіталізму в Росії бродяжництвом, шуканням долі (Ле, В снопі.., 1960, 310). Словник української мови в 11 томах