бродяжництво
БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с. Стан, спосіб життя бродяги.
Він [М. Горький] починав життя типовим для часів зростаючого капіталізму в Росії бродяжництвом, шуканням долі (Ле, В снопі.., 1960, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бродяжництво — бродя́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бродяжництво — Соціальне явище, яке характеризується мандруванням (поневірянням) осіб без певного місця проживання протягом тривалого часу на території країни або в межах населеного пункту. англ. vagrancy; нім. Vagabundieren n -s; угор. kóborlás / csavargás; рос. бродяжничество. Словник із соціальної роботи
- бродяжництво — -а, с. Стан, спосіб життя бродяги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бродяжництво — БРОДЯ́ЖНИЦТВО, а, с., розм. Стан, спосіб життя бродяги. Громада дбала і про убогих на своїй території. Тому бродяжництво й жебракування на Бойківщині не були поширеними (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах