бруковий

БРУ́КОВИЙ, а, е.

Прикм. до брук.

Дивно, але старий бруковий камінь, знятий з центральних магістралей, не пропадав: його відвозили на околиці, де використовували для зовсім не замощених вулиць (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me