бруковий
БРУ́КОВИЙ, а, е.
Прикм. до брук.
Дивно, але старий бруковий камінь, знятий з центральних магістралей, не пропадав: його відвозили на околиці, де використовували для зовсім не замощених вулиць (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me