брунитися

БРУ́НИТИСЯ, иться, недок.

Те саме, що брунькува́ти.

Дерево бруниться (Сл. Гр.);

За вікном .. яблуньки вбиваються у силу. Бруняться у місячній імлі (І. Вирган);

Весь сад брунився (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брунитися — бру́нитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брунитися — -иться, недок. Викидати бруньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брунитися — див. бубнявіти Словник синонімів Вусика
  4. брунитися — БРУНЬКУВА́ТИ (про рослину — викидати бруньки), БРУ́НИТИСЯ, БРУНЬКУВА́ТИСЯ рідко. Дерево брунькує ранньої весни, викидає брость, вбивається у листячко (Є. Гуцало); Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган). — Пор. набру́нитися. Словник синонімів української мови
  5. брунитися — БРУ́НИТИСЯ, ться, недок. Викидати бруньки. Дерево бруниться (Сл. Гр.); За вікном.. яблуньки вбиваються у силу. Бруняться у місячній імлі (Вирган, Квіт. береги, 1950, 9); Весь сад брунився (Гончар, Земля.., 1947, 118). Словник української мови в 11 томах
  6. брунитися — Брунитися, -нюся, -нишся гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у. Словник української мови Грінченка