брусит

БРУСИ́Т, у, ч.

Мінерал, гідроксид магнію.

Мелений брусит використовується для нейтралізації кислих стоків хімічних виробництв (з наук.-попул. літ.);

Поклади бруситу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брусит — бруси́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. брусит — Брусит — brucite — *Brucit — мінерал класу оксидів та гідрооксидів, Мg(ОН)2. Містить 69% МgО, 31% Н2О. Сингонія тригональна. Структура шарувата. Зустрічається у вигляді суцільної листуватої маси або тонковолокнистих аґреґатів. Гірничий енциклопедичний словник
  3. брусит — -у, ч. Мінерал підкласу гідроокиснів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брусит — бруси́т мінерал класу окисів та гідроокисів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського мінералога А. Бруса. Словник іншомовних слів Мельничука