брус

БРУС, ч.

1. род. а. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується в будівництві.

Вся хата була зложена з липових .. брусів (О. Стороженко);

Андрусь купив віз і пару добрих коней і возив дубові бруси для залізної дороги (І. Франко);

Нетерпляче кидається [раб], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного (Леся Українка);

Майстри тесали податливу деревину, ладнали бруси, скріплювали (А. Шиян);

У найдавніших зрубних будівлях вікна були видовжені горизонтально між двох брусів, що дозволяло зберігати міцність конструкції (з наук.-попул. літ.).

2. род. у, збірн. Тесаний або пиляний лісоматеріал.

Навіть якщо господарі принципово хочуть жити тільки в цегляному будинку, з брусу можна збудувати, наприклад, сауну чи бесідку (із журн.);

Якщо раніше основним видом повністю дерев'яного будинку був дім, зроблений з колод, зрубу, то тепер таким став дім з брусу (з Інтернету).

3. род. а. Довгастий чотиригранний шматок чого-небудь.

Брус мила (Сл. Гр.).

4. род. а. Спеціальний камінь для гостріння металевих предметів (ножа, коси і т. ін.).

Бодай коса зломилася, а брус перебився (з народної пісні);

[Конон:] А попереду Молодий косар косе [косить], Чорнява вдова Бруса йому підносе [підносить] (М. Кропивницький).

5. тільки мн., спорт. Гімнастичний снаряд, який складається з двох горизонтальних жердин, прикріплених до підставок.

Криниця припасовував труби для паралельних брусів і турніка (О. Бойченко);

Він підійшов до брусів і спробував підтягнутись угору на руках (О. Донченко).

(1) Чотирика́нтовий брус – брус, який має чотири поздовжні обрамлені поверхні.

Для балок застосовуються чотирикантові бруси, звичайно поздовжні (з Інтернету).