брус

Конструктивний елемент, товщина і ширина якого набагато менші за довжину. Може використовуватися у якості підпори або балки.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брус — брус іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бру́си Орфографічний словник української мови
  2. брус — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. брус — Простак [II] Словник з творів Івана Франка
  4. брус — брус вул. людина, яка не знає правил доброго тону, поводиться нетактовно (ст): Між іншим закидувано, що він страшний брус і дуже грубо поводиться не тільки з учнями, але також з родичами, які приходили до нього у справі дітей (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. брус — БРУС, ч. 1. род. а. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується в будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (О. Словник української мови у 20 томах
  6. брус — [брус] -са, м. (на) -с'і, мн. -си, -с'іў два брусие Орфоепічний словник української мови
  7. брус — -а, ч. 1》 Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Паралельні бруси — гімнастичний снаряд, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. брус — БРУСО́К (відшліфований камінь для заточування металевих інструментів — ножа, коси і т. ін.), БРУС, МАНТА́ЧКА (для заточування коси). Третій косар — Іван, водив легесенько бруском по спинці коси (О. Словник синонімів української мови
  9. брус — БРУС, а, ч. 1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (Стор. Словник української мови в 11 томах