1. Словник української мови у 20 томах

брьохатися

БРЬО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Те саме, що брьо́хати.

Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (М. Коцюбинський);

Гуменний теж цілу ніч брьохався з батареєю до самої дамби, щоб знати, де буде вогнева (О. Гончар);

Коні перестали брьохатися в багнюці й пішли тюпака (Ю. Мушкетик).

2. Плескатися, хлюпатися.

Пере Ганна сорочки, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, грає, як та риба, в чистій воді (І. Нечуй-Левицький);

В ній [торбі] брьохалась свіжозловлена риба (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брьохатися — брьо́хатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. брьохатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Те саме, що брьохати. 2》 Плескатися, хлюпатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брьохатися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. брьохатися — БО́ВТАТИСЯ (рухатися по воді з шумом), БРЬО́ХАТИСЯ розм., ТАЛА́ПАТИСЯ розм.; БО́ВТАТИ перев. чим (зануривши у воду руку, ногу, палицю і т. ін. і водячи нею там, утворювати шум, плескіт). — Док.: бо́втну́тися, бо́втну́ти. Словник синонімів української мови
  5. брьохатися — БРЬОХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Те саме, що брьохати. Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81); Гуменний теж цілу ніч брьохався з батареєю до самої дамби, щоб знати... Словник української мови в 11 томах