брючний
БРЮ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до брю́ки.
Вона була одягнена в білий брючний костюм і білі черевики, в руці тримала елегантну сумочку (Ю. Мушкетик);
Дипломна колекцiя вийшла дуже цiкавою – нiчнi пеньюари у поєднаннi з сандалiями в античному стилi вперемiж із брючними костюмами в англiйському стилi (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me