брязкальний

БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е.

На якому грають, ударяючи по струнах, клавішах і т. ін.

Хлопці наловчилися видобувати унікальну музику зі всього: металевих і пластикових бочок, сумок, кавових чашок, з усіх брязкальних предметів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкальний — бря́зкальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брязкальний — -а, -е. На якому грають, ударяючи по струнах (про музичний інструмент, напр. балалайку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкальний — БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е. На якому грають, ударяючи по струнах (про музичний інструмент, напр. балалайку). Словник української мови в 11 томах