брязкальний

Значення в інших словниках

1. брязкальний — бря́зкальний прикметник Орфографічний словник української мови
2. брязкальний — БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е. На якому грають, ударяючи по струнах, клавішах і т. ін. Хлопці наловчилися видобувати унікальну музику зі всього: металевих і пластикових бочок, сумок, кавових чашок, з усіх брязкальних предметів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. брязкальний — БРЯ́ЗКАЛЬНИЙ, а, е. На якому грають, ударяючи по струнах (про музичний інструмент, напр. балалайку). Словник української мови в 11 томах