брязкнути

БРЯ́ЗКНУТИ, ну, неш, док., чим і без дод.

Однокр. до бря́зкати.

Галя якнайтихіше спробувала його [засув] відчинити, але брязкнула клямкою, тож, коли виросла на порозі, хлопець повернув до неї обличчя (Валерій Шевчук).