брязкотання
БРЯЗКОТА́ННЯ, БРЯЗКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. брязкота́ти, брязкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Це брязкотіння і розбудило Каргата (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
БРЯЗКОТА́ННЯ, БРЯЗКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. брязкота́ти, брязкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Це брязкотіння і розбудило Каргата (Ю. Шовкопляс).