брязкотання

БРЯЗКОТА́ННЯ, БРЯЗКОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. брязкота́ти, брязкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Це брязкотіння і розбудило Каргата (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me