брязкітка

БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко.

Те саме, що бря́зкало 1, 2.

Сучасній діловій жінці ще потрібна впевненість у тому, що завтра ці брязкітки, на які витрачено половину зарплати або весь прибуток від останньої угоди, зможуть принести дохід (з газ.);

* У порівн. Казково дорога річ може виглядати, як дешева брязкітка, і не прикрашати, а опошляти зовнішній вигляд (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкітка — бря́зкітка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. брязкітка — -и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкітка — див. брязкальце Словник синонімів Вусика
  4. брязкітка — БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча дитяча іграшка; розм. — брязкуча прикраса; розм. — узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні), БРЯ́ЗКАЛО розм., БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ розм., ПОБРЯ́ЗКАЧ розм., БРЯ́ЗКІТКА розм. рідко. Словник синонімів української мови
  5. брязкітка — БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце. Словник української мови в 11 томах