1. Словник синонімів української мови

брязкітка

БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча дитяча іграшка; розм. — брязкуча прикраса; розм. — узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні), БРЯ́ЗКАЛО розм., БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ розм., ПОБРЯ́ЗКАЧ розм., БРЯ́ЗКІТКА розм. рідко. Лукія розмовляла правильною літературною мовою. Це прикрашувало її набагато більше, ніж найкоштовніші брязкальця (П. Панч); Прикрасив жандарм мої руки добре припасованими залізними обручками, що були злучені залізними брязкальцями (І. Франко); На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкальцями (І. Франко); Напнувши на кілки пасмо дроту, Василь почав до нього прив'язувати брязкала (І. Чендей); — Де це ви таку збрую доп'яли, сусіде? — спитав Косенко, показуючи на розцяцьковану різними сріблястими брязкотельцями, справді, дуже гарну збрую (О. Копиленко); Коваль підкови їм (коням) кує, Прикраси їм усякі є.. — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Л. Глібов). — Пор. гу́ркало.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкітка — бря́зкітка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. брязкітка — -и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкітка — БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко. Те саме, що бря́зкало 1, 2. Сучасній діловій жінці ще потрібна впевненість у тому, що завтра ці брязкітки, на які витрачено половину зарплати або весь прибуток від останньої угоди, зможуть принести дохід (з газ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. брязкітка — див. брязкальце Словник синонімів Вусика
  5. брязкітка — БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце. Словник української мови в 11 томах