бріар

БРІА́Р, а, ч.

Порода довгошерстих службових собак середнього розміру з довгим загнутим угору хвостом; собака цієї породи.

На фасаді церкви в Монтідьє, на жаль, знищеної під час Першої світової війни, було зображено довгошерстого пса, що нагадував бріара (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бріар — -а, ч. Порода службових собак. Великий тлумачний словник сучасної мови