бріар
БРІА́Р, а, ч.
Порода довгошерстих службових собак середнього розміру з довгим загнутим угору хвостом; собака цієї породи.
На фасаді церкви в Монтідьє, на жаль, знищеної під час Першої світової війни, було зображено довгошерстого пса, що нагадував бріара (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бріар — -а, ч. Порода службових собак. Великий тлумачний словник сучасної мови