бубняр
БУБНЯ́Р, а́, ч.
Гравець на бубні.
Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (П. Панч);
Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б'ють (Л. Забашта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бубняр — бубня́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бубняр — -а, ч. Гравець на бубні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бубняр — БУБНЯ́Р, а́, ч. Гравець на бубні. Бриніли струни бандур, відбивали ритм бубнярі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 302); Значить, в путь. Туди, де бубнярі по селах гулко б’ють (Забашта, Вибр., 1958, 206). Словник української мови в 11 томах