буденщина

БУДЕ́НЩИНА, и, ж.

Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне.

І вже ніколи не промчить феєрверк гіперболізму крізь темряву буденщини... (М. Хвильовий);

– Не хочуть вірити! Не хочуть навіть думати, малодушно ховають голову в пісок буденщини (В. Винниченко);

Та настали часи, коли героїзм став буденщиною (І. Багряний);

Буденщина, нестатки, так звана проза життя, стали на їхньому шляху, обступили їх, і вони розгубились (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буденщина — буде́нщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. буденщина — -и, ж. Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буденщина — див. буденний Словник синонімів Вусика
  4. буденщина — БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. Словник синонімів української мови
  5. буденщина — Буде́нщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. буденщина — БУДЕ́НЩИНА, и, ж. Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне. Буденщина, нестатки, так звана проза життя, стали на їхньому шляху, обступили їх, і вони розгубились (Дмит., Розлука, 1957, 44). Словник української мови в 11 томах