буденщина
БУДЕ́НЩИНА, и, ж.
Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне.
І вже ніколи не промчить феєрверк гіперболізму крізь темряву буденщини... (М. Хвильовий);
– Не хочуть вірити! Не хочуть навіть думати, малодушно ховають голову в пісок буденщини (В. Винниченко);
Та настали часи, коли героїзм став буденщиною (І. Багряний);
Буденщина, нестатки, так звана проза життя, стали на їхньому шляху, обступили їх, і вони розгубились (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буденщина — буде́нщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- буденщина — -и, ж. Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буденщина — див. буденний Словник синонімів Вусика
- буденщина — БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. Словник синонімів української мови
- буденщина — Буде́нщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- буденщина — БУДЕ́НЩИНА, и, ж. Усе звичайне, повсякденне, посереднє, нічим не примітне. Буденщина, нестатки, так звана проза життя, стали на їхньому шляху, обступили їх, і вони розгубились (Дмит., Розлука, 1957, 44). Словник української мови в 11 томах