будуар

БУДУА́Р, у, ч.

Невелика розкішно прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів.

Стала [Софія] на порозі і .. роздивлялась по хаті: будуар був ясний, розкішний, вигідний (Леся Українка);

Місто й досі осоружне мені з усіма отими інститутами, туалетами, тротуарами, будуарами, гарнітурами... (А. Крижанівський);

Він згадував минулу вечірку.., і чомусь на думку спливали ліврейні лакеї при будуарах графинь і княгинь (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будуар — будуа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. будуар — -а, ч. Невелика розкішно прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і зустрічей із найближчими друзями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будуар — Світлиця (жіноча) Словник чужослів Павло Штепа
  4. будуар — будуа́р (франц. boudoir, від bouder – сердитись) 1. Невелика добре впорядкована жіноча вітальня. 2. Обстановка такої кімнати. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. будуар — Будуа́р, -ру; -а́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. будуар — БУДУА́Р, а, ч. Невелика розкішне прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і приймання найближчих друзів. Стала [Софія] на порозі і.. роздивлялась по хаті: будуар був ясний, розкішний, вигідний (Л. Укр., III. 1952. 546). Словник української мови в 11 томах
  7. будуар — (фр.) 1. Розкішно оформлена затишна кімната для жіночих прийомів — вітальна або суміжна зі спальнею. Виникнувши у Франції на зламі XVII–XVIII ст., відзначалася вишуканим вбранням, розписаними або обтягнутими шовком стінами. Архітектура і монументальне мистецтво