буж
БУЖ, а́, ч.
Медичний інструмент, що має форму вузького стрижня або трубочки, для розширення трубчастих органів людського організму (сечовивідного каналу, стравоходу та ін.) при дослідженні або лікуванні.
Останнім часом бужі почали використовувати також для введення в сечовивідний канал лікарських речовин (з наук.-попул. літ.);
Еластичний буж;
Циліндричні бужі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буж — буж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- буж — -а, ч. Медичний інструмент, що має форму вузького стрижня або трубочки, для розширення трубчастих органів людського організму (сечового каналу, стравоходу та ін.) під час дослідження або лікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буж — (від франц. bougie – зонд) мед. інструмент для дослідження та розширення трубчастих органів людини (стравоходу, сечовивідних шляхів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- буж — БУЖ, а́, ч. Медичний інструмент, що має форму вузького стрижня або трубочки, для розширення трубчастих органів людського організму (сечового каналу, стравоходу та ін.) при дослідженні або лікуванні. Словник української мови в 11 томах