бужани
БУЖА́НИ, а́н, мн.
Стародавнє східнослов'янське плем'я.
У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (з наук. літ.);
Питання про походження, розселення, звичаєвість полян, древлян, бужан та інших племен посідають у “Повісті временних літ” значне місце (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бужани — -ан, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бужани — Одне з літописних племен; у VIII-X ст. проживали на території зх.-укр. земель у басейні р. Зх. Буг, від якої походить назва; письмові згадки у Повісті временних літ, Баварського аноніма (X ст.); бл. Універсальний словник-енциклопедія
- бужани — БУЖА́НИ, а́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я. У верхів’ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип’яті жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Іст. УРСР, І, 1953, 41). Словник української мови в 11 томах