1. Словник української мови у 20 томах

буз

БУЗ, у, ч., діал.

Бузок.

Корінно тхне у травні над бузами, Садок нап'явсь білизною квіток (М. Хвильовий);

Навколо цвів мигдаль і буз... (О. Олесь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буз — буз іменник чоловічого роду бузок діал. Орфографічний словник української мови
  2. буз — -у, ч., діал. Бузок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буз — як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т. ін. Дуже. Заглянула (Горпина) в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний); — Тепер я (робітник) бачу теж: добра від вас не ждати. Фразеологічний словник української мови
  4. буз — Буз, -зу, -зові (росл.) = бузо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. буз — БУЗ, у, ч., діал. Бузок. Навколо цвів мигдаль і буз… (Олесь, Вибр., 1958, 332); *У порівн. Пошила Мотря сорочку, випрала й наділа. Товсте полотно синіло, неначе буз (Н.-Лев., II, 1956, 295). Словник української мови в 11 томах
  6. буз — Буз, -зу м. раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. ум. бузок. Словник української мови Грінченка