бузимок
БУ́ЗИМОК, мка, ч., БУ́ЗІВОК, вка, ч.
Однорічне теля; назимок.
– Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький);
Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бузимок — бу́зимок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бузимок — -мка, ч. Однорічне теля; назимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бузимок — БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?... Словник синонімів української мови
- бузимок — Бу́зимок, -мка; -зимки, -мків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бузимок — БУ́ЗИМОК, мка, ч. Однорічне теля; назимок. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Н.-Лев., І, 1956, 143); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664). Словник української мови в 11 томах