1. Словник української мови в 11 томах

бузимок

БУ́ЗИМОК, мка, ч. Однорічне теля; назимок.

— Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Н.-Лев., І, 1956, 143);

Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузимок — бу́зимок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бузимок — -мка, ч. Однорічне теля; назимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бузимок — БУ́ЗИМОК, мка, ч., БУ́ЗІВОК, вка, ч. Однорічне теля; назимок. – Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. бузимок — БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?... Словник синонімів української мови
  5. бузимок — Бу́зимок, -мка; -зимки, -мків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)