бузок

БУЗО́К, зку́, ч.

1. Густий чагарник родини маслинових із великими волотями різнокольорових запашних квітів.

Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л. Глібов);

Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (І. Нечуй-Левицький).

2. Квіти цієї рослини.

Марійка побачила маленького хлопчика з таким великим букетом бузку, що за ним майже ховалось його обличчя (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бузок — бузо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бузок — [бузок] -зку, м. (на) -зку Орфоепічний словник української мови
  3. бузок — -зку, ч. 1》 Рослина з великими волотями ясно-лілових, фіолетових чи білих дуже запашних квітів. 2》 Квіти цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бузок — Кущ родини маслинових, поширений у Пд. Європі й Азії; бл. 30 видів; листки серцеподібні, квітки пахучі, білі або фіолетові, зібрані в волоті; в культурі численні декоративні види і різновиди; тверда деревина, придатна для токарних виробів; екстракт з квіток використовують у парфумерії. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бузок — Бузо́к, -зка́, -зко́ві, на -зку́; -зки́, -зкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бузок — БУЗО́К, зку́, ч. 1. Густий чагарник з великими волотями ясно-лілових, фіолетових або білих дуже запашних квітів. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Гл., Вибр., 1957, 87); Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах