1. Словник української мови у 20 томах

буклет

БУКЛЕ́Т, а, ч.

Видання на одному аркуші, складене в нерозрізаний зошит.

Випущено два буклети “Т. Г. Шевченко”, у які увійшли твори графіки і живопису (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буклет — букле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буклет — (від англ. booklet — книжечка, book — книга) неперіодичне видання у вигляді листа, складеного будь-яким способом у два згини та більше (короткий довідник, проспект тощо) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. буклет — -а, ч. Рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буклет — див. брошура Словник чужослів Павло Штепа
  5. буклет — (англ. buclet) аркушеве видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, який складається будь-яким способом у два згини і більше. Економічний словник
  6. буклет — букле́т (від франц. bouclette – кільце, пряжечка) рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, що складається і не потребує розрізування під час читання. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. буклет — БУКЛЕ́Т, а, ч. Рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання. Словник української мови в 11 томах
  8. буклет — рос. буклет (від фр. bouclette — кільце, пряжечка) — видання на одному аркуші паперу друкованого матеріалу, який складається згинами у вигляді книжечки. Не потребує розрізування під час читання. Eкономічна енциклопедія