буковий

БУ́КОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бук 1.

Тільки й чути, як тріскаються й падають на землю букові горішки (М. Коцюбинський);

Смерекові ліси, більш витривалі й невибагливі, поросли на місцях давніх букових – де не зборонила їм того рука чоловіка (М. Грушевський);

Вітер свище, букові ліси колише (П. Тичина);

За шість місяців буковий гай площею один га виділяє близько трьох тисяч тонн води (з наук.-попул. літ.);

Біля Виноградова височить укрита буковим лісом Чорна гора з абсолютною відміткою 568 метрів (із журн.).

2. у знач. ім. бу́кові, вих, мн. Родина рослин, до якої належать дуб, бук, каштан та ін.

Крім характерних для родини букових бука, каштана, дуба – у Національному ботанічному саду представлені бруслина і дерен (з наук.-попул. літ.).