буколи

БУКО́ЛИ, ів, мн., іст.

Селяни і раби, учасники повстання в Єгипті у другій половині II ст. проти римських рабовласників.

Назва буколів походить від назви місцевості в дельті Нілу – Буколії, де в той час скупчувалися селяни-втікачі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буколи — -ів, мн. Учасники антиримського повстання в Єгипті в 2 ст. н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буколи — буко́ли учасники антиримського повстання в Єгипті в 2 ст. н. е. Від назви місцевості в дельті Нілу – Буколії, де в той час скупчувалися селяни-втікачі. Словник іншомовних слів Мельничука