1. Словник української мови у 20 томах

буланий

БУЛА́НИЙ, а, е.

Світло-рудий (про масть коня).

Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого (П. Чубинський);

Парубок, спершись на буланого молодого коника, .. хитав тільки головою і тоді поривався йти (В. Винниченко);

// у знач. ім. була́ний, ного, ч. Кінь такої масті або взагалі кінь.

Попереду війська на буланім виступає отаман, сам Максим Залізняк (з переказу);

Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буланий — була́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буланий — -а, -е. Світло-рудий (про масть коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буланий — див. кінь Словник синонімів Вусика
  4. буланий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну. Словник синонімів української мови
  5. буланий — Була́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. буланий — БУЛА́НИЙ, а, е. Світло-рудий (про масть коня). Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого (Чуб., V, 1874, 41); // у знач. ім. була́ний, ного, ч. Кінь такої масті або взагалі кінь. Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися (Коцюб., І, 1955, 303). Словник української мови в 11 томах