булдимка
БУЛДИ́МКА, и, ж., заст.
Вид старовинної рушниці.
Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський);
В нас, окрім пістолів, були булдимка та флінта... (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- булдимка — булди́мка іменник жіночого роду старовинна рушниця іст. Орфографічний словник української мови
- булдимка — -и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188). Словник української мови в 11 томах
- булдимка — Булдимка, -ки ж. булдимок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3. Словник української мови Грінченка