булдимка

булди́мка

-и, ж., заст.

Вид старовинної рушниці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булдимка — булди́мка іменник жіночого роду старовинна рушниця іст. Орфографічний словник української мови
  2. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський); В нас, окрім пістолів, були булдимка та флінта... (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188). Словник української мови в 11 томах
  4. булдимка — Булдимка, -ки ж. булдимок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3. Словник української мови Грінченка