булла
БУ́ЛЛА, и, ж.
Папська грамота, послання.
– Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією (Т. Шевченко);
[Дон Жуан:] Декрет від короля... і папська булла... Мені прощаються усі злочини і всі гріхи... (Леся Українка);
Осторонь сидів кардинал, нещодавно посланий до Каффи з папською буллою (З. Тулуб);
Майже 500 років тому Папа Римський Григорій XIII видав буллу, за якою наступний після 4 жовтня день був оголошений 15 жовтня (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- булла — бу́лла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- булла — -и, ж. Папська грамота, послання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- булла — Грамота (папська) Словник чужослів Павло Штепа
- булла — Папський документ особливого значення, що торкається: справ віри і моралі, церковних ювілеїв, культу, свят, беатифікації чи канонізації, структури дієцезії (утворення або її поділу), затвердження орденів. Універсальний словник-енциклопедія
- булла — Бу́лла, див. бу́ля Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- булла — БУ́ЛЛА, и, ж. Папська грамота, послання. — Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією (Шевч., I, 1951, 266); [Д. Жуан:] Декрет від короля… і папська булла… Мені прощаються усі злочини і всі гріхи… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах