1. Словник української мови у 20 томах

булькотання

БУЛЬКОТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. булькота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Та її слова заглушила розбита об одвірок пляшка, .. булькотання (Г. Косинка);

Йому неприємно було .. слухати замість членоподібної людської мови нерозбірливе булькотання, яким схвильований Павлущенко пробував до нього озватись (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькотання — булькота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. булькотання — -я, с. Дія за знач. булькотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булькотання — Булькота́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. булькотання — БУЛЬКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. булькота́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах