1. Словник української мови у 20 томах

булькотати

БУЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БУЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Підсил. до бу́лькати.

Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив (І. Котляревський);

Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину (І. Нечуй-Левицький);

Десь булькотіло: водяна твар жила своїм нічним життям (М. Хвильовий);

Ярина .. принесла й поставила на стіл горнці, в яких парувало смажене м'ясо, казанок, у якому булькотіла юшка (С. Скляренко);

Булькоче, пріє каша в казані (А. Малишко).

2. перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати.

Портьє булькотів щось грізно по-мадярськи (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькотати — булькота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. булькотати — -очу, -очеш і булькотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Підсил. до булькати. 2》 перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булькотати — див. кипіти; лити Словник синонімів Вусика
  4. булькотати — БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
  5. булькотати — Булькота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і булькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. булькотати — БУЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і БУЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Підсил. до бу́лькати. Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину (Н.-Лев., II, 1956, 304); Булькоче, пріг. каша в казані (Мал. Словник української мови в 11 томах