1. Словник української мови у 20 томах

булькотіння

БУЛЬКОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. булькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Чути, як вода з булькотінням цідиться в горлянку (Ірина Вільде);

І враз до його [Філона] вух долинуло якесь булькотіння (Ю. Мушкетик);

Пан Луцик .. хотів кричати, але натомість вирвалося лише нерозбірливе булькотіння (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. булькотіння — булькоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. булькотіння — -я, с. Дія за знач. булькотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. булькотіння — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. булькотіння — БУЛЬКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. булькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Чути, як вода з булько тінням цідиться в горлянку (Вільде, Сестри.., 1958, 89). Словник української мови в 11 томах