бундівський
БУ́НДІВСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до бу́ндівець.
На основі використання архівних джерел, документів досліджується становлення бундівських організацій в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст. (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бундівський — бу́ндівський прикметник Орфографічний словник української мови
- бундівський — -а, -е., іст. Прикм. до Бунд. Великий тлумачний словник сучасної мови