бундівець

БУ́НДІВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Член Бунду – політичної партії, що об'єднувала єврейських робітників і ремісників західних областей Російської імперії і діяла з 90-х років XIX ст. до 40-х років XX ст.

Поступовий перехід бундівців на позиції радянської влади багато в чому був зумовлений ілюзіями про можливість її демократизації шляхом участі в роботі її органів (з наук. літ.);

Бундівці негативно зустріли Перший Універсал Центральної Ради (з наук.-попул. літ.).