бурки
БУ́РКИ, рок, мн.
Теплі високі чоботи, здебільшого з повсті або фетру на шкіряній підошві.
В чоловічому пальті, в ганчір'яних бурках, у шапці з вухами, вона [дружина] рубає дрова (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурки — -рок, мн. 1》 Теплі чоботи з повсті або фетра на шкіряній підошві. 2》 Маскуючий зимовий одяг (плащ) сибірських мисливців. Великий тлумачний словник сучасної мови